Новини

Відповідно до листа №120 від 22.02.2021 р. від Чорнобаївського лабораторного відділення державної устанои "Черкаський лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України, в звязку із збільшенням захворюваності учнів на грип та ГРВІ(43%), навчання в школі перводиться в дистанційний формат.

Відповідно до рішення комісії з питань техногенно - екологічної безпеки і НС Чорнобаївської селищної ради, протокол №3 від 11.02.2021 року, навчання в школі переводиться в дистанційний формат.

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.
У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.
Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності: “В єдності сила” або “Разом сильніші”.

З 11 січня по 24 січня 2021 року розпочинається навчання в дистанційному форматі.

https://content.e-schools.info/demo/library/ПРО_ЗАПРОВАДЖЕННЯ_КАРАНТИННИХ_ОБМЕЖЕНЬ.pdf

1. Вся школа працює дистанційно на платформі "Інтернет урок".
2. Онлайн - частина дистанційного навчання здійснюєтся на платформі Googl Miitl.

З 25 грудня по 10 січня 2021 року розпочинаються зимові канікули! Веселих свят! Безпечного відпочинку!

Протягом тижня з 16 по 20 листопада в нашій школі проведено низку виховних заходів та годин присвячених міжнародному Дню толерантності. Всі учні активно працювали в групах, спільно вирішуючи як співіснувати в колективі, як ставитися до інших людей.

В звязку із поширенням захворювань на ГРВІ та COVID-19 з 15 жовтня по 30 жовтня оголошуються позапланові осінні канікули.
Всім учням школи тримати звязок із класними керівниками щодо подальшого навчання після 30 жовтня.

Дирекція школи.

Міжнародний день миру святкується 21 вересня. Свято встановлене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 30 листопада 1981 року. Сенс цієї дати - у зміцненні ідеалів миру серед всіх країн і народів планети.

Історія показує, що кожні 100-150 років у світі трапляється масштабна війна, в яку втягується безліч держав. А конфлікти місцевого масштабу практично ніколи не припиняються: невеликі війни, які забирають життя людей, є завжди.

Щоразу після таких конфліктів людство робить істотний крок назад, тому що доводиться багато відновлювати, а не йти вперед. Ось тому Міжнародний день миру, покликаний донести до людей небезпеку воєн, дуже важливий для сучасної людини

Учні школи, під керівництвом педагога - організатора Авраменко Л. Л. та вчителя історії Кравченка В. М., вшанували память односельчан полеглих у Другій світовій війні. Також цього дня відзначили 77 роковини визволення с. Мала Бурімка від нациських загарбників.

З 7 по 11 вересня в ЗЗСО відбувся Олімпійський тиждень. Як завжди учні школи змагалися у вправності з футболу та волейболу. Для найменших учнів були проведені естафети, спортивні ігри на свіжому повітрі.

Шановні друзі!

Щиро вітаємо вас з Днем знань, – святом тих, хто вчиться, та тих, хто знайомить наших дітей із великим та прекрасним світом знань.

Бажаємо вам натхнення та впевненості, віри в свої сили та надійних друзів!

Здоров'я вам, терпіння та розуміння!

Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України. Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

День вишиванки 2020: історія, традиції святкування і цікаві факти

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки, цього року свято випало на 21 травня
День вишиванки 2020: історія, традиції святкування і цікаві факти
За традицією, у цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у найбільш пізнаваному елементі українського костюма — у вишиванці.

У цей день також влаштовують марші вишиванок по всій Україні.

Історія свята

14 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки».

Надихнув її до цього Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.

Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Традиції свята

Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина вдягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим це свято має глибокий зміст. По всьому світу об'єднуються українці і показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. У цей день варто згадати про свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

День вишиванки не передбачає обов'язкових заходів, та протягом усієї історії свята з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці та ярмарки. Цей день завжди супроводжується усміхненими обличчями чи то в транспорті, чи то просто на вулиці. Адже кожен може побачити своїх однодумців. Крім того, у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів, що обов'язково вплине на того, хто вдягає вишиванку.

Модні тренди

Національне вбрання популярне не лише в Україні, адже українські дизайнери успішно експортують вишиванки за кордон, де такий вид одягу дуже подобається. З традиційного класичного українського вбрання утворилися різні модифікації, в магазинах можна побачити вже вишиті сукні, піджаки, костюми, шорти і навіть купальники. Українська вишивка заполонила світовий ринок і стала дуже популярною в царині моди.

Нині дизайнери експериментують із тканинами, кольорами, візерунками та цікавими деталями, які доповнюють та осучаснюють старовинне вбрання. Сьогодні вишиванки вдягають не лише під класичну спідницю. Етноодяг підбирають під шорти, джинси чи вдягають, як окремий елемент — туніку.

Навіть світові зірки полюбили українське вбрання. Так, у вишиванці були помічені Джонні Деп, Міла Йовович, Ума Турман, Холлі Беррі, Кейт Мосс, Енн Хетуей, Лана Дель Рей, Майк Тайсон, Адель, Різ Уізерспун, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, Джекі Чан, Діта фон Тіз та інші. А такі модні бренди, як Dolce&Gabbana та Valentino, взагалі випустили колекції з українськими етнічними мотивами у вишитих сукнях.

Топ-10 цікавих фактів про вишиванку

Перші вишивки мали здебільшого релігійний зміст і оберігали своїх власників від зла. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. Наприклад, новонародженим дарували вишиту сорочу, як оберіг від злих духів.

Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які довгий час мешкали на території сучасної України. Археологи навіть знайшли на Черкащині зображення чоловіків в українських національних костюмах, датовані VI ст. н. е.

Вишиванку завжди майстрували жінки, тому вона символізувала добро, любов і вірність. Одна з традицій зобов'язувала дівчат вишивати своїм нареченим сорочку до весілля.

Існує легенда, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Так хлопець підтверджував вірність своїй коханій, тому нікого більше не допускав до такого сакрального ритуалу.

Першим новатором, який поєднав вишиванку зі світським піджаком, був Іван Франко. Навіть на 20-гривневій купюрі письменник зображений у своєму улюбленому стилі.

Першим ведучим, який з’явився під час прямого ефіру у вишиванці, став Андрій Шевченко. У такому вигляді він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі». Згодом цю тенденцію підтримали й інші журналісти та телеведучі.

Дуже багато орнаментів сягають своїм корінням ще до язичницьких часів. Наприклад, на вишиванці часто можна побачити знаки сонця, вітру чи громовиці.

Однією з найгарніших вишиванок вважають Борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. У Борщівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, вдягнута саме в таку вишиванку.

Орнаменти вишиванки нині красуються не лише на сорочках, але й на автомобілях, татуюваннях та на одязі домашніх улюбленців. Українська вишиванка заполонила майже весь світ.

Кожен регіон України має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом.

Щорічно у третю суботу травня в Україні відзначають День Європи. Для українців – це особливий день, адже Україну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура. Цьогоріч вперше за роки існування свята, у зв’язку з коронавірусом, святкування в Україні відбудуться в онлайн-форматі.

Довідково. Рада Європи це свято відзначає 5 травня, 9-го – Європейський Союз. Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи у 1964 році. Пізніше Європейський Союз започаткував свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, саме тому його називають ще «Днем Шумана».

До дня Європи в Україні АрміяInform підготувала десять цікавих фактів про Євросоюз

Представництво Європейської Комісії в Україні з’явилось у Києві майже одразу після проголошення Незалежності – 1993 року.
У 2012 році Євросоюз став лауреатом Нобелівської премії миру.
Після виходу у 2020 році Великої Британії, ЄС нараховує 27 країн-учасників.
У ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО.
Музика європейського гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині музичного твору Бетховен поклав на музику «Оду до радості», яку написав 1785 року Фрідріх фон Шиллер. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен. У 1972 році «Ода до радості» стала гімном Ради Європи. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, для духових інструментів і для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа. У 1985 році гімн схвалили президенти та глави урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу.
ЄС є найбільшим торговим партнером України та її найщедрішим донором.
В Європарламенті на засіданнях можна використовувати 24 офіційні мови ЄС.
Офіційна валюта – євро – використовується у 19 країнах ЄС.
Найпопулярніше місто Європи – Париж, його відвідують найбільше туристів.
Безвізовий режим з ЄС дозволив українцям більше подорожувати. За 2019 рік українці загалом понад 15 млн разів перетнули сухопутний кордон, подорожуючи до країн ЄС, а гості з ЄС — понад 3 млн разів приїздили до України.
Чим зайнятися на День Європи
16 травня о 9:00 розпочнеться 12-годинний онлайн-марафон до Дня Європи в Україні за посиланням

18 травня о 12:00 відбудеться онлайн-урок «Права людини – основа європейських цінностей», під час якого можна буде дізнатися про інклюзію в освіті, як вона має реалізуватися, як навчитися краще захищати свої права.

19 травня о 15:00 – «Лідерство та робота в команді: як це працює». Це урок для лідерів, командних гравців та тих, хто прагне ними стати. Про важливі якості та навички і те, як надихати команду на успіх.

20 травня о 15:00 – «Простір толерантності: на шляху до європейських цінностей». Ми всі знаємо це гарне слово, та насправді не завжди дотримуємось відповідних принципів. Тож як долати стереотипи і боротися із дискримінацією?

Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 75 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат на українських землях, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів українців.

8 та 9 травня 2019 року Україна, разом з усім світом, відзначає День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України.
Пам'ять. Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, наш біль, наша гордість. Пам'яті наших дідів та батьків, синів та старших братів, пам'яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли!

Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була ІІ світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Вічна пам'ять героям! Вічна їм слава! Слава Україні!

МАЛОБУРІМСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

НАКАЗ

24.04.2020 р. №30

Про продовження карантину
до 11 травня 2020 року

Відповідно до наказу відділу освіти Чорнобаївської РДА від 24.04.2020 року №99 «Про продовження карантину до 11 травня 2020 року»

НАКАЗУЮ:
1. Продовжити карантин по навчальному закладі до 11 травня 2020 року.
2. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директор школи: С. В. Бойко

Відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25 березня 2020 року № 338-р, пункту 3 розділу І, пункту 6 розділу IV Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за /№ 8/32979, та з метою організованого завершення 2019/2020 навчального року НАКАЗУЮ:

1. Звільнити у 2019/2020 навчальному році від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти.

2. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Т. в. о. Міністра Любомира Мандзій